Словарь української мови (1924)/побубнявіти
| ◀ побрязчати | Словарь української мови П побубнявіти |
побубоніти ▶ |
|
Побубня́віти, віємо, єте, гл. Поразбухать (во множествѣ). У мокрому горох полежав, та як побубнявів. Харьк.
| ◀ побрязчати | Словарь української мови Борис Грінченко П побубнявіти |
побубоніти ▶ |
|
Словарь української мови — П
побубнявіти
Борис Грінченко
1924
Побубня́віти, віємо, єте, гл. Поразбухать (во множествѣ). У мокрому горох полежав, та як побубнявів. Харьк.