Словарь української мови (1924)/побрязчати
| ◀ побрязкувати | Словарь української мови П побрязчати |
побубнявіти ▶ |
|
Побрязча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Побрязкати. Там пан Василько проїжжав, лучком побрязчав, братів пробужав. Чуб. III. 272.
| ◀ побрязкувати | Словарь української мови Борис Грінченко П побрязчати |
побубнявіти ▶ |
|
Словарь української мови — П
побрязчати
Борис Грінченко
1924
Побрязча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Побрязкати. Там пан Василько проїжжав, лучком побрязчав, братів пробужав. Чуб. III. 272.