Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побрязчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побрязчати
Берлін: Українське слово, 1924

Побрязча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Побрязкати. Там пан Василько проїжжав, лучком побрязчав, братів пробужав. Чуб. III. 272.