Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побідніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побідніти
Берлін: Українське слово, 1924

Побідні́ти, ні́ю, єш, гл. Обѣднѣть (о многихъ). За ці годи дуже люде побідніли. Черниг. у.