Словарь української мови (1924)/побілувати

by Борис Грінченко

◀ побілка

Словарь української мови Борис Грінченко П побілувати

побіль ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Побілува́ти, лу́ю, єш, гл. 1) Посдирать кожи съ животныхъ. 2) Побѣлить стѣну бѣлой глиной. Давайте глини, будемо сіркувати, а послі побілуємо. (Залюбовск.)