Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побіль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побіль
Берлін: Українське слово, 1924

По́біль, лі, ж. Мелкіе кусочки сахару. Одважте бо мені побілі хунтів зо два по копі з шагом, — адже я до ціни даю. Лебед. у.