Словарь української мови (1924)/побіля
| ◀ побілювання | Словарь української мови П побіля |
побіляти ▶ |
|
Побіля́, нар. Возлѣ, около. А народу, народу! і за домовиною і побіля домовини. Кв. Тече річка з винограду та й побіля груші. Грин. III. 393.
| ◀ побілювання | Словарь української мови Борис Грінченко П побіля |
побіляти ▶ |
|
Словарь української мови — П
побіля
Борис Грінченко
1924
Побіля́, нар. Возлѣ, около. А народу, народу! і за домовиною і побіля домовини. Кв. Тече річка з винограду та й побіля груші. Грин. III. 393.