Словарь української мови (1924)/побіратися
Зовнішній вигляд
◀ побірати | Словарь української мови П побіратися |
побірець ▶ |
|
Побіра́тися, ра́юся, єшся, гл. Отправляться, идти. Час мені й до господи побіратись, бо там мене чекають. Грин. I. 289.