Словарь української мови (1924)/пов'ючити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ повшук Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пов'ючити 		пов'язати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Пов'ю́чити, чу, чиш, гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені. Нп.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/пов%27ючити&oldid=513888