Словарь української мови (1924)/пов'ялити
| ◀ пов'язь | Словарь української мови П пов'ялити |
пов'янути ▶ |
|
Пов'яли́ти, лю́, ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ, заставить увянуть. Холодна та зіма була, цвіт пов'ялила. Чуб. V. 120.
| ◀ пов'язь | Словарь української мови Борис Грінченко П пов'ялити |
пов'янути ▶ |
|
Словарь української мови — П
пов'ялити
Борис Грінченко
1924
Пов'яли́ти, лю́, ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ, заставить увянуть. Холодна та зіма була, цвіт пов'ялила. Чуб. V. 120.