Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пов'ялити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пов'ялити
Берлін: Українське слово, 1924

Пов'яли́ти, лю́, ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ, заставить увянуть. Холодна та зіма була, цвіт пов'ялила. Чуб. V. 120.