Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повабити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повабити
Берлін: Українське слово, 1924

Пова́бити, блю, биш, гл. Привлечь, прельстить; поманить.