Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повдовольняти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повдовольняти
Берлін: Українське слово, 1924

Повдовольня́ти, ня́ю, єш, гл. Удовлетворить (многихъ).