Словарь української мови (1924)/повдовіти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ повдовбувати Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повдовіти 		повдовольняти ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Повдові́ти, ві́ю, єш, гл. Овдовѣть. Перепеличенька повдовіла, заміж іти захотіла. Чуб. V. 1127.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/повдовіти&oldid=512493