Словарь української мови (1924)/повдовіти
| ◀ повдовбувати | Словарь української мови П повдовіти |
повдовольняти ▶ |
|
Повдові́ти, ві́ю, єш, гл. Овдовѣть. Перепеличенька повдовіла, заміж іти захотіла. Чуб. V. 1127.
| ◀ повдовбувати | Словарь української мови Борис Грінченко П повдовіти |
повдовольняти ▶ |
|
Словарь української мови — П
повдовіти
Борис Грінченко
1924
Повдові́ти, ві́ю, єш, гл. Овдовѣть. Перепеличенька повдовіла, заміж іти захотіла. Чуб. V. 1127.