Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повеличити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повеличити
Берлін: Українське слово, 1924

Повеличи́ти, чу́, чи́ш, гл. Сдѣлать большимъ, чѣмъ слѣдуетъ. Маштер, як робив криж, повеличи́в. МУЕ. III. 43.