Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повеселити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повеселити
Берлін: Українське слово, 1924

Повесели́ти, лю́, ли́ш, гл. Порадовать. Не повеселила ти нас, живучи з своїм Василем. Кв.