Словарь української мови (1924)/повеселіти
| ◀ повеселитися | Словарь української мови П повеселіти |
повеселішати ▶ |
|
Повеселі́ти, лі́ю, єш, гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселымъ. Іван повеселів, хоч і охляв уже, не ївши три дні. Рудч. Ск. I. 137.
| ◀ повеселитися | Словарь української мови Борис Грінченко П повеселіти |
повеселішати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повеселіти
Борис Грінченко
1924
Повеселі́ти, лі́ю, єш, гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселымъ. Іван повеселів, хоч і охляв уже, не ївши три дні. Рудч. Ск. I. 137.