Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повеселішати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повеселішати
Берлін: Українське слово, 1924

Повеселі́шати, шаю, єш, гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселѣе. Я й позичила йому ті гроші, що за хату й за худобу взяла, та ніби в нас і в хаті повеселішало. МВ. I. 9.