Словарь української мови (1924)/повиватися

by Борис Грінченко

◀ повивати

Словарь української мови Борис Грінченко П повиватися

повивач ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. пови́тися, в'ю́ся, є́шся, гл. 1) Повиваться, повиться, обвиться. Серпанком повивається. Долина туманом повивається. 2) Пеленаться, спеленаться. Погано повивається сим повивачем. 3) Завиваться, завиться. Кучері повилися. 4) О растеніи: ползти, виться, обвиться. Повився горобиний горошок. МВ. I. 140. Королів цвіт повився по лісі. Г. Барв. 89. 5) Взвиваться, взвиться. Тоді жайворонки повилися. АД. I. 161.