Словарь української мови (1924)/повигонити

by Борис Грінченко

◀ повиголоднюватися

Словарь української мови Борис Грінченко П повигонити

повигортати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повиго́нити, ню, ниш, гл. Выгнать (многихъ). Рудч. Ск. I. 88. Не озивайтесь, бо й вас з хати повигонить. Драг. 176. Пан звелів, щоб повигонили кури й гуси. Рудч. Ск. II. 155.