Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повигортати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повигортати
Берлін: Українське слово, 1924

Повигорта́ти, та́ю, єш, гл. Выгресть (во множествѣ). Повигортай попіл з усіх грубок.