Словарь української мови (1924)/повидіти
| ◀ повидирати | Словарь української мови П повидіти |
повидло ▶ |
|
Пови́діти, джу, диш, гл. Увидѣть. Господиня повиділа, що чоловік щось збірає. Чуб. II. 555. Циган… повидів, що кум іде з сокирою. Чуб. II. 555.
| ◀ повидирати | Словарь української мови Борис Грінченко П повидіти |
повидло ▶ |
|
Словарь української мови — П
повидіти
Борис Грінченко
1924
Пови́діти, джу, диш, гл. Увидѣть. Господиня повиділа, що чоловік щось збірає. Чуб. II. 555. Циган… повидів, що кум іде з сокирою. Чуб. II. 555.