Словарь української мови (1924)/повикручувати

by Борис Грінченко

◀ повикрадати

Словарь української мови Борис Грінченко П повикручувати

повикупляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повикру́чувати, чую, єш, гл. То-же, что и ви́крутити, но во множествѣ. Він їй руки повикручував. Кв. Гляди ж, добре повикручуй сорочки, щоб не текло з їх. Васильк. у.