Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повикупляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повикупляти
Берлін: Українське слово, 1924

Повикупля́ти, ля́ю, єш, гл. Выкупить (во множествѣ). Син заробив грошей та повикупляв одежу, що батько в шинк поодносив. Богодух. у.