Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повикуповлювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повикуповлювати
Берлін: Українське слово, 1924

Повикупо́влювати, люю, єш, гл. = Повикупляти. Як уже дружби і староста повикуповлюють шапки, то виходят на двір. Грин. III. 507.