Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повиняньчувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повиняньчувати
Берлін: Українське слово, 1924

Повиня́ньчувати, чую, єш, гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала. Богодух. у.