Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повиплутувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повиплутувати
Берлін: Українське слово, 1924

Повиплу́тувати, тую, єш, гл. Выпутать (во множествѣ).