Словарь української мови (1924)/повипльовувати
| ◀ повиплутувати | Словарь української мови П повипльовувати |
повиплюндровувати ▶ |
|
Повипльо́вувати, вую, єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.