Словарь української мови (1924)/повипікати
| ◀ повипихати | Словарь української мови П повипікати |
повипірати ▶ |
|
Повипіка́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Выпечь (во множествѣ). 2) Выжечь (во множествѣ). Повипікала йому очі. Коню очі повипікав. Драг. 303.
| ◀ повипихати | Словарь української мови Борис Грінченко П повипікати |
повипірати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повипікати
Борис Грінченко
1924
Повипіка́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Выпечь (во множествѣ). 2) Выжечь (во множествѣ). Повипікала йому очі. Коню очі повипікав. Драг. 303.