Словарь української мови (1924)/повипірати
| ◀ повипікати | Словарь української мови П повипірати |
повиплакувати ▶ |
|
Повипіра́ти, ра́ю, єш, гл. Вытѣснить, вытолкать (многихъ). Повипірала б я вас за старців. Г. Барв. 4.
| ◀ повипікати | Словарь української мови Борис Грінченко П повипірати |
повиплакувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повипірати
Борис Грінченко
1924
Повипіра́ти, ра́ю, єш, гл. Вытѣснить, вытолкать (многихъ). Повипірала б я вас за старців. Г. Барв. 4.