Словарь української мови (1924)/повитріщати

by Борис Грінченко

◀ повиточувати

Словарь української мови Борис Грінченко П повитріщати

повитрухувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повитріща́ти, ща́ємо, єте, гл. Вытаращить (о многихъ). Повитріщали очі. Драг. 244. От ждуть вони, стоять, усі баньки повитріщали. Гліб.