Словарь української мови (1924)/повк
Зовнішній вигляд
◀ повіятися | Словарь української мови П повк |
повкидати ▶ |
|
Повк, ку, м. Полкъ. Приїхали три козаки з повку: розв'язали Марусі головку. Мет. 105. Ум. Повчо́к. Отак Вовчок жене ляхів повчок. Ном. № 673.