Словарь української мови (1924)/повіятися

by Борис Грінченко

◀ повіяти

Словарь української мови Борис Грінченко П повіятися

повк ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пові́ятися, ві́юся, єшся, гл. Отправиться, пойти. Гайдамаки повіялись із Черкас. ЗОЮР. I. 256. Мати повіялась кудись. Сами вперед повіялись. МВ. I. 74.