Словарь української мови (1924)/повіяти
| ◀ повія | Словарь української мови П повіяти |
повіятися ▶ |
|
Пові́яти, ві́ю, єш, гл. Повѣять. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку. Чуб. V. 134. Повій, вітре холодненький, з глибокого яру. Мет. 84.
| ◀ повія | Словарь української мови Борис Грінченко П повіяти |
повіятися ▶ |
|
Словарь української мови — П
повіяти
Борис Грінченко
1924
Пові́яти, ві́ю, єш, гл. Повѣять. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку. Чуб. V. 134. Повій, вітре холодненький, з глибокого яру. Мет. 84.