Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повладати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повладати
Берлін: Українське слово, 1924

Повлада́ти, да́ю, єш, гл. Повладѣть нѣсколько времени. Молодий пан не довго повладав батьківщиною: усю землю попродав та й повіявся кудись гроші переводити. Харьк. у.