Словарь української мови (1924)/повлазити

by Борис Грінченко

◀ повладати

Словарь української мови Борис Грінченко П повлазити

повлежуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повла́зити, зимо, зите, гл. Влѣзть (во множествѣ). Душа вилетіла, а чорти повлазили в тулуб та й сидять. Рудч. Ск. I. 69. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку. Мнж. 129.