Словарь української мови (1924)/повновидий

by Борис Грінченко

◀ повнобокий

Словарь української мови Борис Грінченко П повновидий

повнолиций ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повнови́дий, а, е. Круглолицый, полнолицый. К. ЧР. 45. Чоловік плечистий, русявий, повновидий. ЗОЮР. I. 97. Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий. МВ. II. 7. Місяць… був би повновидий. Дещо.