Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повнобокий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повнобокий
Берлін: Українське слово, 1924

Повнобо́кий, а, е. Съ выпуклыми боками. І все те (товар), знаєте, викохане таке, повнобоке. Сим. 211.