Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поводарь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поводарь
Берлін: Українське слово, 1924

Повода́рь, ря́, м. Вожакъ, проводникъ. Він змалечку за поводаря в старців був. Харьк.