Словарь української мови (1924)/повожатий
| ◀ поводитися | Словарь української мови П повожатий |
повожувати ▶ |
|
Повожа́тий, того, м. = Поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний його повожатий. Шевч. 89.
| ◀ поводитися | Словарь української мови Борис Грінченко П повожатий |
повожувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повожатий
Борис Грінченко
1924
Повожа́тий, того, м. = Поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний його повожатий. Шевч. 89.