Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повозити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повозити
Берлін: Українське слово, 1924

Повози́ти, жу́, зиш, гл. 1) Повозить. Повози́ти попа́ в ре́шеті. Утаить грѣхъ на исповѣди. 2) Свезти. Повозив уже всі снопи з поля.