Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повозитоньки

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повозитоньки
Берлін: Українське слово, 1924

Повози́тоньки, гл. Ум. отъ повозити. Наставляв копок, як на небі зорок; наставляв стогів на чотирі рогів. Чим же тоє повозитойки? Тими волами, як соколами. Чуб. III. 386.