Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поволочити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поволочити
Берлін: Українське слово, 1924

Поволочи́ти, чу́, чиш, гл. = Поволокти. Поволочено по сінях. Лукаш. 152.