Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повпихати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повпихати
Берлін: Українське слово, 1924

Повпиха́ти, ха́ю, єш, гл. Втолкнуть, впихнуть (многихъ). Повпихала обох швидче в хату та й двері причинила. Харьк.