Словарь української мови (1924)/повповати
Зовнішній вигляд
◀ повпихати | Словарь української мови П повповати |
повпрохуватися ▶ |
|
Повпова́ти, ва́ю, єш, гл. Понадѣяться. На кого ти, Химочко, повповала, що ти собі Марочка сподобала? Грин. III. 460.