Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повсть

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повсть
Берлін: Українське слово, 1924

Повсть, ті и ти, ж. Войлокъ. Мали собі од вітру і хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182. Повсті́ би́ти. Дѣлать войлокъ. Сим. 197.