Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повсічасний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повсічасний
Берлін: Українське слово, 1924

Повсіча́сний, а, е. Всегдашній, постоянный, вѣчный. Нема… не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш. МВ. (КС. 1902. X. 149.)