Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повтикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повтикати
Берлін: Українське слово, 1924

Повтика́ти, ка́ю, єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Повтикав кілки. Левиц. I. 106.