Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повтинати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повтинати
Берлін: Українське слово, 1924

Повтина́ти, на́ю, єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики. Чуб. III. 63.