Словарь української мови (1924)/повторний
Зовнішній вигляд
◀ повторне | Словарь української мови П повторний |
повторяти ▶ |
|
Повто́рний, а, е. Вторичный. — брат. Членъ второго церковнаго братства, въ которое вступаютъ болѣе молодые люди, при существующемъ братствѣ изъ старшихъ лѣтами прахожанъ. МУЕ. III. 57.