Словарь української мови (1924)/повторяти
Зовнішній вигляд
◀ повторний | Словарь української мови П повторяти |
повтулювати ▶ |
|
Повторя́ти, ря́ю, єш, гл. Вторить. Що бурлака гірко робить, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає, а хазяйка повторяє: де ти в чорта волочився? Чуб. V. 472.