Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повтягати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повтягати
Берлін: Українське слово, 1924

Повтяга́ти, га́ю, єш, гл. Втащить (во множествѣ). Повтягав усі мішки в хату. Очі йому́ повтяга́ло. Ввалились глаза. О. 1862. VI. 59.